Коли остання сторінка вже позаду, й книга викликала яскраву емоцію (при чому, не важливо, емоцію зі знаком "+" чи "-") виникає бажання поділитися враженнями. Не гайте часу, бо саме цей момент ідеальний, аби написати рецензію до прочитаної книги.
Рецензії — це важливо. Чому? Бо обговорення творів допомагає літературному процесу рухатися вперед: автори отримують зворотний зв'язок, нові читачі мотивовані купляти книжки й ділитися своїми думками. Хтозна, можливо, саме з вашої рецензії розпочнеться нова літературна дискусія.
Не важливо, маєте ви вже свій літературний блог, або бажаєте створити крутий допис на фейсбуці, чи залишити відгук про книжку у спільноті, може, на сторінці магазину, де її придбали, взяти участь у конкурсі рецензентів, або просто вирішили спробувати новий для себе жанр. У будь-якому разі навичка створювати класні рецензії точно стане вам у пригоді.
Ми вирішили поділитися простими правилами, що зроблять вашу рецензію емоційною, інформативною та допоможуть вам уникнути стандартних помилок.
Отже, що таке рецензія?
Рецензія — це відгук, у нашому випадку на літературний твір, у якому найчастіше міститься опис твору, ваші враження й трошки літературного аналізу. Існує багато різновидів рецензій і вони настільки різні, що одні більш схожі на офіційний документ, а інші — на есей на вільну тему. Часто плутанина в термінах виникає через те, що англомовні користувачі називають книжкову рецензію “review”, що буквально перекладається українською як “огляд”.
Ми зупинимось на найбільш поширеному у мережі варіанті — рецензії-рев'ю, яка новому читачеві відповість на головне питання: чи варто братися за цю книжку? Тим, хто вже знайомий із твором, така рецензія потрібна, бо вона змушує замислитися й бачити текст вашими очима. Цікаво й послідовно викладена рецензія однаково чіпляє й тих, й інших.
Більш того, рецензія несе користь й самому рецензенту, бо сприяє заглибитися у текст, пошукати додаткову інформацію, систематизувати свої думки. Це зовсім не те й саме, що примусово писати шкільний твір за нудною темою. Ви самі обираєте, де розставити акценти й під яким кутом висвітлити прочитане. Головне, аби це було аргументовано.
Про об'єм
Існує старий літературний анекдот, ніби найдовший роман Віктора Гюґо свого часу отримав найлаконічнішу у світі рецензію, що містила лише один знак.
Насправді було ось як. Гюґо надіслав видавництву рукопис “Знедолених” (фр. "Les Misérables" 1845 — 1862 рр.) і вирушив на відпочинок. Коли роман вийшов друком, Гюґо вирішив дізнатися, як йдуть справи й написав листа своєму видавцеві лише з одним знаком питання. На що отримав гідну відповідь: "!". Саме цей знак оклику називають найкоротшою рецензією у світі.
Але перейдемо до конкретики: як правило, рецензія має об'єм від тисячі до п'яти тисяч знаків із пробілами. В середньому книжкові рецензії в мережі не довші за три з половиною тисячі знаків. Цього об'єму вистачить для розгорнутого відгуку, якщо він буде побудований за чіткою структурою.
Структура рецензії. Йдемо за планом
Ми виділили основні пункти, на які рекомендуємо орієнтуватися в роботі над рецензією і доповнили їх деякими зауваженнями.
1. Інформація про книгу. По-перше, це назва, автор, жанр твору. По-друге, поставте собі питання: це нова книжка або вже бестселер, чи класика? Окремий твір, а, може, книжка з серії чи продовження саги? Чи має книжка гучні нагороди? А автор? Він дебютант або ж визнаний майстер? Знайдіть відповіді на ці питання й зробіть із них лаконічний вступ. Усе це має зайняти 10-15% об'єму рецензії. Деякі джерела пишуть про 1-2 перші речення, проте це занадто звужує простір для маневрів, бо довжина речень — величина відносна. Тому нехай буде у відсотках.
2. Коротенький переказ змісту. Тобто стисло, у двох словах, про сюжет й про героїв. Але без спойлерів. Орієнтуйтеся на зав'язку твору, як правило, якщо лаконічно її описати й додати кілька деталей, це і буде коротенько про сюжет. Також у цьому пункті можна орієнтуватися на синопсис до книжки й навіть зробити на нього пряме посилання. Якщо ви плануєте поділитися рецензією на сайті книжкового магазину, видавництва або спільноти, зверніть увагу, чи містить опис книжки синопсис на самому сайті. Від цього залежатиме, який обсяг матиме другий пункт. Закладаємо на нього до 20% тексту.
3. Ваші враження. Напишіть, що саме вам сподобалось, або ж, навпаки, не сподобалось. Також тут можна порівняти свою оцінку з оцінками критиків або власними враженнями від інших творів автора/ки, чи з однаковими за жанром творами. Будьте аргументованими й уникайте псевдоекспертності. Замість “це жах” вкажіть конкретно, що вважаєте недосконалим або не переконливим. Зосередьтеся на своєму сприйнятті й не пишіть висновків щодо того, що мав на увазі автор. Уникайте пасажів на кшталт “автор намагався виразити”, “автор хотів сказати”, “автор вважає” і таке інше. Здається, що цей розділ може бути нескінченим, проте багатослівне оцінювання твору без аналізу тексту — це не те, що непрофесійно, це, в першу чергу, нудно читати, пам'ятайте про це. А ще пам’ятайте, що ніхто ніколи насправді не знає, що дійсно хотів сказати автор/ка, часто навіть самі автори. Тому виражайте власні думки та відчуття й не чіпляйте проєкцій на авторів. А ще залишіть щось зі своїх думок для висновків й рекомендації читачам. Обсяг цієї частини теж приблизно 20%. Рушаємо далі.
4. Аналіз твору. В нас залишилося десь 40-50% і левова частка цього обсягу присвячена саме розбору тексту. Основна ідея, структура, характери героїв, художні засоби, образи-символи, темп і ритм розповіді, оригінальність сюжету, посилання у тексті на інші літературні твори та ще багато іншого може міститися у цьому розділі. І слово “можуть” тут ключове. Що саме висвітлити в аналізі твору, вирішувати вам. Лише пам'ятайте, що ви пишете рецензію, а не критичну статтю. Не соромтеся своїх думок та асоціацій, вказуйте на недоліки й вдалі моменти книги, пояснюйте свою позицію, будьте читачу за книжкового гіда. Іноді цей пункт розділяють на два: суто аналіз і лише ваші зауваження щодо сильних та слабких сторін. Робіть так, як буде зручно вам.
5. Ваша оцінка, висновки й рекомендації читачам. Ось і фінал. Резюмуйте все вищесказане та зверніться до читача. Ось для підказки, як саме це зробити, вам у поміч питання: чи радите ви купувати цю книжку? Заради чого? На що саме в ній варто звернути увагу? Що вам здалося максимально виразним? Чи плануєте ви її перечитувати та дарувати знайомим? Кому ця книжка має сподобатися, хто є її цільовою аудиторію? Знайдіть відповіді на ці питання, оберіть найважливіші й сформуйте з них висновок.
Секрети вдалої рецензії-огляду.
План допоможе визначитися, про що писати, а наступні поради зроблять ваш текст більш виразним та переконливим. Вони стосуються не “що” писати, а “як” саме писати. Всі вони є універсальними й допоможуть не лише з книжковою рецензією. Ви можете використовувати їх для написання відгуку на серіал, стрічку, виставу, навіть ресторан тощо.
1. Пишіть просто й від першої особи. Тобто не уникайте свого “я” у тексті, обирайте прості за формою, але наповнені змістом, речення замість складних синтаксичних конструкцій. Нехай ваші речення будуть активними: “Я прочитала нову книжку Маргарет Етвуд” замість “Мною була прочитана нова книжка Маргарет Етвуд”. Уникайте кліше, штампів та зайвих узагальнень. “Технології зробили більшість людей залежними” замість “Усі ми розуміємо, яку роль відіграють технології у житті сучасної людини”.
2. Спробуйте зловити читача на “гачок”. Зробіть перші два рядки тексту дійсно такими, що інтригують, або дайте рецензії гучну назву, можливо, з грою слів. Тут головне — не перестаратися й не довести речення до абсурду, тому що це — відома зброя жовтої преси.
3. Пам'ятайте про абзаци. Діліть текст логічно. Один абзац — одна думка. Великі моноліти з літер відлякують читача й викликають бажання не читати, а лише гортати далі.
4. Створіть власну шкалу оцінювання. Десятибальну, п'ятизіркову чи будь-яку іншу — головне, аби оцінювання було зрозумілим й чесним.
5. Ставте питання та заохочуйте до зворотного зв'язку. Пропонуйте читачам поділитися своєю думкою у коментарях, написати, чи згодні вони з вами. Дякуйте за відповіді, навіть якщо коментатор протилежної думки. Не всім сподобається ваше бачення, не всі бачення сподобаються вам. Ми різні, але наша різність — це можливість побачити те, чого ми не бачимо, а не “вбивати” один одного в коментарях.
6. Перевірте текст перед публікацією. Важливі не лише орфографічні помилки. Рецензія, де переплутані значення літературних термінів, містяться неперевірені факти, помилки в іменах та датах, просто приречена на негатив і критику. Тому краще пишіть лише те, у чому впевнені або ж ретельно перевіряйте інформацію.
***
З теорією розібралися. А от щодо практики? Студенти “Письменницького Методу” кожне заняття вчаться аналізувати тексти одногрупників й висловлювати свою думку. Такий аналіз не входить до якоїсь конкретної вправи, проте через постійні тренування студенти навчаються бачити більше у тексті автора. Подібні навички можна відпрацювати та самостійно.
Виберіть невеличке оповідання й спробуйте написати свою рецензію згідно з нашими порадами. Впевнені, у вас все вийде й результат вас приємно здивує.
Comments