СЦЕНА
ВИЗНАЧЕННЯ
Сцена – це частина історії, де показана якась подія або момент із життя героїв. Вона відбувається в конкретному місці, в певний час, описує дії персонажів і допомагає рухати сюжет вперед.
Ось як це працює:
Місце: Сцена дає зрозуміти, де відбувається подія (наприклад, у кімнаті, на вулиці, в космосі).
Час: Сцена показує, коли це відбувається (вранці, ввечері, у минулому чи майбутньому).
Дія: Сцена розповідає, що саме відбувається (хтось свариться, закохується, рятує світ тощо).
Отже, сцена містить у собі або розкриває ці ключові деталі, щоб допомогти читачу або глядачу зрозуміти, що, де і коли відбувається.
Що означає, що сцена "рухає сюжет вперед"?
Це значить, що в кожній сцені має щось відбуватися, що змінює ситуацію - наближає героїв до їхньої мети (або, навпаки, віддаляє від неї).
Сцена не просто показує героїв чи події, вона додає щось нове в історію.
Як це працює:
Нові події: Сцена вводить подію, яка змінює обставини. Наприклад, героїня дізнається, що її друг – зрадник.
Розвиток персонажів: Сцена показує, як змінюються думки чи почуття героїв. Наприклад, герой, який раніше боявся, нарешті наважується зробити важливий крок.
Конфлікт: Сцена може створити або загострити проблему. Наприклад, герої сваряться, і це впливає на їхній подальший вибір.
Питання і відповіді: Сцена може давати підказки, які пояснюють щось із сюжету, або ставити нові загадки. Наприклад, у фіналі сцени герой знаходить карту, яка веде до скарбу.
Якщо сцена не рухає сюжет:
Якщо сцена просто описує звичайний день героя, але нічого важливого не відбувається, вона не допомагає історії й може виглядати зайвою.
Справжня сцена має або змінити щось, або створити напругу, щоб читачеві чи глядачеві було цікаво: "Що ж буде далі?"
Отже, сцена – це не просто опис, а "маленький крок" історії до її великої мети.
Сцена – це частина історії, де відбувається щось значуще. Це може бути діалог, подія чи навіть думки героя, які допомагають краще зрозуміти, що відбувається в історії.
Наприклад, хтось заходить у кімнату, говорить з іншими, що під столом бомба, а потім виходить і зачиняє за собою двері.
Типи сцен
У літературі та кінематографі існує кілька основних типів сцен, кожна з яких виконує специфічну функцію в розвитку сюжету та розкритті персонажів. Розглянемо найпоширеніші з них із прикладами:
1. Експозиційна сцена
Мета: Введення в історію, знайомство з персонажами, місцем дії та контекстом.
Приклад: У фільмі "Володар перснів: Братство персня" початкова сцена розповідає про створення Перснів Влади та історію Саурона, встановлюючи основу для подальших подій.
2. Сцена розвитку персонажа
Мета: Поглиблення розуміння внутрішнього світу героя, його мотивацій та змін.
Приклад: У романі "Гаррі Поттер і Орден Фенікса" сцена, де Гаррі переживає втрату Сіріуса, показує його біль та злість, розкриваючи емоційний стан героя.
3. Конфліктна сцена
Мета: Демонстрація зіткнення інтересів, поглядів або дій між персонажами, що підсилює напругу.
Приклад: У фільмі "Темний лицар" сцена допиту, де Бетмен протистоїть Джокеру, розкриває їхні протилежні ідеології та загострює конфлікт.
4. Кульмінаційна сцена
Мета: Досягнення найвищої точки напруги в сюжеті, де вирішується головний конфлікт.
Приклад: У фільмі "Матриця" сцена, де Нео приймає свою роль Обраного та перемагає агента Сміта, визначає долю всього світу.
5. Сцена розв'язки
Мета: Завершення основних сюжетних ліній, підбиття підсумків та показ наслідків подій.
Приклад: У романі "Великий Гетсбі" сцена після смерті Гетсбі, де Нік розмірковує про порожнечу американської мрії, завершує основну тему твору.
6. Сцена-перехід
Мета: Забезпечення плавного переходу між подіями або зміна місця дії, часу чи настрою.
Приклад: У фільмі "Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега" сцена, де Індіана летить літаком з однієї країни в іншу, показує зміну локації та підготовку до нових пригод.
7. Сцена зворотного зв'язку (флешбек)
Мета: Надання інформації про минулі події, які впливають на поточний сюжет або розкривають передісторію персонажів.
Приклад: У фільмі "Хрещений батько: Частина II" сцени з молодим Віто Корлеоне показують його шлях до влади та пояснюють мотиви його дій.
Кожен із цих типів сцен виконує важливу роль у побудові цілісної та захоплюючої історії, забезпечуючи глибину сюжету та розвиток персонажів.
Структура сцени
Я надаю перевагу чотиричастній структурі і саме її вважаю універсальною. (див. статті про Універсальну структуру в Бібліотеці)
Розберемо приклад чотиричастної структури сцени на прикладі сцени допиту Джокера у фільмі "Темний лицар" (Бетмен допитує Джокера у поліцейському відділку, намагаючись дізнатися, де сховані його друзі.)
Вступ (Експозиція):
Мета: Встановити місце, час і ситуацію. Задається тон сцени.
Джокер сидить у кімнаті для допитів. Поліцейські спостерігають за ним через скляну стіну. Усе виглядає контрольовано, але атмосфера напружена, бо глядач розуміє, що Джокер — небезпечний.
Ініціація конфлікту:
Мета: Представити проблему або подію, яка запустить напругу.
Бетмен заходить до кімнати і починає розпитувати Джокера, вимагаючи сказати, де сховані друзі. Джокер не тільки відмовляється співпрацювати, але й починає провокувати Бетмена своїми хитромудрими фразами.
Розвиток конфлікту (Ескалація):
Мета: Загострити конфлікт, показати боротьбу між персонажами чи обставинами.
Бетмен втрачає терпіння, застосовує силу, але Джокер лише сміється і насолоджується тим, що контролює ситуацію. Напруга наростає, бо Бетмен все більше піддається емоціям, а Джокер виграє психологічну битву.
Кульмінація і наслідки (Розв'язка):
Мета: Конфлікт досягає піку, і його результат впливає на подальший сюжет.
Джокер відкриває, що заручники сховані у двох різних місцях, і Бетмен мусить вибрати, кого рятувати. Цей момент підкреслює трагедію вибору героя та демонструє, як Джокер виграв цей раунд.
Чотиричастна структура дозволяє створювати сцени, які логічно і драматично ведуть історію вперед, утримуючи увагу читача чи глядача.
Якщо ви надаєте перевагу класичній тричастній структурі, то нема проблем - просто об’єднуйте 2 і 3 частини в одну.
Хоча… проблема таки є. В цьому випадку зменшується важливість Центраьльного моменту сцени, де відбувається інсайт і виявляється, що все не так, як здається.
Наприклад, в розібраній намі сцені це момент, коли стає зрозуміло, що зовсім не Бетмен тут той, хто контролює ситуацію:-)
Роль сцени у розвитку історії
Як сцени формують загальний сюжет:
Відповідність сюжету: кожна сцена повинна відповідати загальній меті історії.
Ланцюжок дій: сцени мають бути логічно пов'язані між собою.
Напруга: кожна сцена створює очікування, що станеться далі.
Помилки, яких варто уникати
Сцени, які не мають значення: опис буденності без змін у сюжеті чи розвитку героїв.
Повторення однієї й тієї ж ідеї: коли сцени дублюють один і той самий зміст.
Сцени без конфлікту: відсутність напруги робить їх нецікавими.
Практичні приклади
Надати приклади зі знайомих історій чи фільмів:
Сцена з бомбою (під столом): як глядачеві чи читачу створюється напруга, коли герой не знає про небезпеку.
Сцена зіткнення персонажів: як сварка героїв створює конфлікт і розкриває їхні слабкості.
Сцена як частина більшого
Пояснити, як сцени формують акти чи глави історії:
Наприклад, перший акт — знайомство з героями через ключові сцени.
Як фінальні сцени кожного акту створюють сильний гачок для продовження.
ТРИ АЛГОРИТМИ РОБОТИ ЗІ СЦЕНОЮ
Як працювати зі сценою
за методом Блеком Снайдера
Картки Блейка Снайдера: 40 карток - 40 ключових сцен (1) Краще 48! (див. статтю “КолоStory: Що це таке?” в Бібліотеці)
МІСЦЕ ДІЇ: ІНТЕР'ЄР. КАФЕ. ДЕНЬ
СУТЬ того, що відбувається: Герой наполягає, щоб Героїня відкрила йому свій секрет.
><
КОНФЛІКТ: Герой хоче дізнатися секрет, Героїня не може нічого йому розповісти.
+/-
ЕМОЦІЙНА ІНВЕРСІЯ: Спочатку Герой сповнений надії, а в кінці розчарований.
КОНФЛІКТ в ключовій сцені обов'язковий.
Людям подобається спостерігати за конфліктами. Конфлікт утримує увагу аудиторії.
Якщо конфлікту немає, створіть його або викиньте сцену!
Одна сцена - один конфлікт!
учасники конфлікту,
суть конфлікту,
переможець.
Яке завдання героя в цій сцені?
Як воно суперечить завданням інших учасників сцени?
Кожна сцена повинна просувати героя до Мети або віддаляти від неї на один крок. Герой може йти не по прямій. Зіткнувшись з перешкодою, він може відступати, шукати обхід - але він весь час повинен йти до Мети. Це формує Лінію бажання.
ЕМОЦІЙНА ІНВЕРСІЯ - це зміна емоційного фону в сцені.
У будь-якій сцені повинно відбуватися щось, що викликає кардинальна зміна емоційного фону.
ПРИКЛАД:
Адвокат задоволений собою після перемоги в суді. Дружина повідомляє йому, що подає на розлучення.
«Плюси» і «мінуси» повинні стояти поруч: +/-, - / +, +/-, - / +, +/-, утворюючи безперервну хвилю емоційних підйомів і спадів. (6)
Як працювати зі сценою
за алгоритмом Джейн Еспенсон (3)
1.Що має статися в цій сцені?
Не «Що може статися?» або «Чому б варто було статися?», а саме «Що МАЄ статися?»
1-2 речення, які описують те, що має статися ОБОВ'ЯЗКОВО.
2. Що найгірше може статися, якщо прибрати цю сцену?
Чи збережеться сенс історії? НІ - залишаємо, ТАК - прибираємо.
«Але ж там така драматургія!», «Там такий класний жарт!»
Переносіть драматургію і гумор в інші сцени, які мають вирішальне значення для історії.
Все те, що можна вирізати, буде вирізано.
Тому розміщуйте кращі моменти там, звідки їх ніхто і ніколи не виріже.
3. Що в цій сцені забезпечить читачеві потужний заряд емоцій?
Спробуйте чесно відповісти собі на це питання. Якщо важко з відповіддю, починайте перебирати варіанти того, що може викликати у читача цікавість, здивування, напругу або навіть шок.
Шукайте конфлікт! Чи не в кожній сцені конфлікт виходить назовні, але існує і розвивається він завжди. Деякі сцени готують конфлікти, інші осмислюють його. Але вони завжди пов'язані з конфліктом.
Все, що не пов'язане з конфліктом, для драми зайве! (12)
4. Яка найнесподіваніша подія може відбутися в цій сцені?
Дозвольте собі відійти на крок від спланованого сюжету і розгляньте який-небудь божевільний розвиток подій. Що як машина вріжеться в стіну? Що як ваш герой подавиться і помре? Що, якщо хлопчисько зламає палець?
В історії обов'язково має бути декілька абсолютно несподіваних моментів, тому задавайтеся питанням: може саме тут?
5. Хто має бути в цій сцені?
Видаляйте персонажів, яким немає сенсу з'являтися в сцені.
6. Де повинна відбутися ця сцена?
Найбільш очевидні місця найменш цікаві. Зважайте на те, що могли б зробити персонажі, навіть якщо це не пов'язано безпосередньо з сюжетом.
Одна й та ж дія буде по-різному сприйматися в боулінг-клубі або на бойні.
Звичайний діалог може заграти яскравими фарбами в несподіваному оточенні.
7. Це довга чи коротка сцена?
Визначте скільки часу/сторінок можете виділити на цю сцену.
Заходьте в сцену якомога пізніше, виходьте якомога раніше.
8. Які 3 різних варіанти початку сцени можуть бути?
Якщо ви бачите очевидне рішення сцени - відкиньте його.
Придумуйте п'ять, десять рішень кожної сцени і завжди вибирайте краще.
9. Чи бачите ви цю сцену у себе в голові?
Сядете, закрийте очі і програйте в своїй голові вашу сцену.
А потім ще і ще раз.
Не переймайтесь, якщо ви не зможете кожен раз домислювати сцену до кінця - швидше за все фінал сцени прийде не зараз, а під час написання.
Проникніться цією сценою.
Проговоріть діалоги.
Максимально поринете у придуманий вами світ.
10. Як виглядає короткий варіант сцени?
Це щось на зразок шпаргалки, щоб ви не забули що-небудь цікаве, коли придумували сцену.
Не пишіть абзаци; не пишіть повні діалоги. Просто законспектуйте необхідний мінімум, щоб не забути сцену через годину після її виникнення у вашій голові.
11. Як виглядає повний варіант сцени?
Фокусуйтеся на пошуку точних слів не тільки для діалогів, а й для опису персонажів, дій і тону, - так, щоб читачі теж побачили цю сцену в своїй уяві.
Як працювати зі сценою
за алгоритмом Дуайта Свейна (2)
Цей дослідник письменницької майстерності розробив одну з найпотужніших систем посилення і сцен, і цілих історій - Мотиваційно-Реакційні Одиниці.
Я наполегливо раджу не пожаліти часу і ознайомитися зі статтею, де я розповідаю про МРО. (див. статтю “Мотиваційно-Реакційні Одиниці” в Бібліотеці)
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Наближає (віддаляє) ця сцена героя до (від) мети?
Герой не може повернутися зі стану «після сцени» в стан «до сцени»?
Герой не може продовжувати рух в тому ж напрямку, що і до цієї сцени?
Сцена містить конфлікт або пов'язана з ним (готує, показує, осмислює)?
Чи стикається в цій сцені Ідея з Контрідеєю (Теза з Антитезою)?
Заявлений у сцені конфлікт має відношення до Центральної проблеми (ЦП) або додає до її розкриття щось нове?
Герой виявляє в сцені нову грань свого ставлення до ЦП або Головного питання (ГП)?
Чи отримує герой (читач) в цій сцені ще одну «ложечку варення» (краплю нової інформації)?
Чи отримав герой цю інформацію в боротьбі?
Чи пробуджує сцена цікавість?
Чи веде сцена читача від цікавості до саспенсу - напруженого нестерпного очікування?
Чи є в цій сцені щось незвичайне, смішне, тривожне, небезпечне?
Чи ускладнює що-небудь спілкування персонажів у сцені?
Вам було б цікаво дивитися придуману вами сцену?
ТАК - приступайте до наступної. НІ - переписуйте.
Завдання
Запропонувати слухачам створити сцену за такими параметрами:
Місце: кафе.
Час: ранок після важливої події.
Дія: герой має повідомити другу важливу новину, але йому заважає офіціант.
Аналіз написаних сцен разом.
Завершення
Закінчити лекцію підсумком: Сцена – це цеглина, з якої будується вся історія. Що краща кожна "цеглина", то міцнішим і цікавішим буде весь твір.
ЛІТЕРАТУРА
1. Блейк Снайдер, «Врятуйте котика»
2. Дуайт Суейн, «Прийоми письменника, що продає» (Techniques of the Selling Writer)
3. Джейн Еспенсон, «11 кроків до ідеальної сцені»
4. Джон Огаст, статті
5. Карл Іглесіас, «The 101 Habits of Highly Successful Screenwriters» і «Writing For Emotional Impact»
6. Роберт Маккі, «Історія на мільйон»
7. Ренді Інгермансон, статті
8. Олександр Молчанов, «Що робить сцену сценою?»
10. Карсон Ривс, www.scriptshadow.net
11. Дуглас Ебоч, «Сценарій« продають» знакові сцени»
12. Олександр Мітта «Кіно між пеклом і раєм»
13. Джефф Лайонс «Поліцейський з великого міста переїжджає в маленьке приморське містечко ...»
ВИЗНАЧЕННЯ
Сцена – це частина історії, де показана якась подія або момент із життя героїв. Вона відбувається в конкретному місці, в певний час, описує дії персонажів і допомагає рухати сюжет вперед.
Ось як це працює:
Місце: Сцена дає зрозуміти, де відбувається подія (наприклад, у кімнаті, на вулиці, в космосі).
Час: Сцена показує, коли це відбувається (вранці, ввечері, у минулому чи майбутньому).
Дія: Сцена розповідає, що саме відбувається (хтось свариться, закохується, рятує світ тощо).
Отже, сцена містить у собі або розкриває ці ключові деталі, щоб допомогти читачу або глядачу зрозуміти, що, де і коли відбувається.
Що означає, що сцена "рухає сюжет вперед"?
Це значить, що в кожній сцені має щось відбуватися, що змінює ситуацію - наближає героїв до їхньої мети (або, навпаки, віддаляє від неї).
Сцена не просто показує героїв чи події, вона додає щось нове в історію.
Як це працює:
Нові події: Сцена вводить подію, яка змінює обставини. Наприклад, героїня дізнається, що її друг – зрадник.
Розвиток персонажів: Сцена показує, як змінюються думки чи почуття героїв. Наприклад, герой, який раніше боявся, нарешті наважується зробити важливий крок.
Конфлікт: Сцена може створити або загострити проблему. Наприклад, герої сваряться, і це впливає на їхній подальший вибір.
Питання і відповіді: Сцена може давати підказки, які пояснюють щось із сюжету, або ставити нові загадки. Наприклад, у фіналі сцени герой знаходить карту, яка веде до скарбу.
Якщо сцена не рухає сюжет:
Якщо сцена просто описує звичайний день героя, але нічого важливого не відбувається, вона не допомагає історії й може виглядати зайвою.
Справжня сцена має або змінити щось, або створити напругу, щоб читачеві чи глядачеві було цікаво: "Що ж буде далі?"
Отже, сцена – це не просто опис, а "маленький крок" історії до її великої мети.
Сцена – це частина історії, де відбувається щось значуще. Це може бути діалог, подія чи навіть думки героя, які допомагають краще зрозуміти, що відбувається в історії.
Наприклад, хтось заходить у кімнату, говорить з іншими, що під столом бомба, а потім виходить і зачиняє за собою двері.
Типи сцен
У літературі та кінематографі існує кілька основних типів сцен, кожна з яких виконує специфічну функцію в розвитку сюжету та розкритті персонажів. Розглянемо найпоширеніші з них із прикладами:
1. Експозиційна сцена
Мета: Введення в історію, знайомство з персонажами, місцем дії та контекстом.
Приклад: У фільмі "Володар перснів: Братство персня" початкова сцена розповідає про створення Перснів Влади та історію Саурона, встановлюючи основу для подальших подій.
2. Сцена розвитку персонажа
Мета: Поглиблення розуміння внутрішнього світу героя, його мотивацій та змін.
Приклад: У романі "Гаррі Поттер і Орден Фенікса" сцена, де Гаррі переживає втрату Сіріуса, показує його біль та злість, розкриваючи емоційний стан героя.
3. Конфліктна сцена
Мета: Демонстрація зіткнення інтересів, поглядів або дій між персонажами, що підсилює напругу.
Приклад: У фільмі "Темний лицар" сцена допиту, де Бетмен протистоїть Джокеру, розкриває їхні протилежні ідеології та загострює конфлікт.
4. Кульмінаційна сцена
Мета: Досягнення найвищої точки напруги в сюжеті, де вирішується головний конфлікт.
Приклад: У фільмі "Матриця" сцена, де Нео приймає свою роль Обраного та перемагає агента Сміта, визначає долю всього світу.
5. Сцена розв'язки
Мета: Завершення основних сюжетних ліній, підбиття підсумків та показ наслідків подій.
Приклад: У романі "Великий Гетсбі" сцена після смерті Гетсбі, де Нік розмірковує про порожнечу американської мрії, завершує основну тему твору.
6. Сцена-перехід
Мета: Забезпечення плавного переходу між подіями або зміна місця дії, часу чи настрою.
Приклад: У фільмі "Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега" сцена, де Індіана летить літаком з однієї країни в іншу, показує зміну локації та підготовку до нових пригод.
7. Сцена зворотного зв'язку (флешбек)
Мета: Надання інформації про минулі події, які впливають на поточний сюжет або розкривають передісторію персонажів.
Приклад: У фільмі "Хрещений батько: Частина II" сцени з молодим Віто Корлеоне показують його шлях до влади та пояснюють мотиви його дій.
Кожен із цих типів сцен виконує важливу роль у побудові цілісної та захоплюючої історії, забезпечуючи глибину сюжету та розвиток персонажів.
Структура сцени
Я надаю перевагу чотиричастній структурі і саме її вважаю універсальною. (див. статті про Універсальну структуру в Бібліотеці)
Розберемо приклад чотиричастної структури сцени на прикладі сцени допиту Джокера у фільмі "Темний лицар" (Бетмен допитує Джокера у поліцейському відділку, намагаючись дізнатися, де сховані його друзі.)
Вступ (Експозиція):
Мета: Встановити місце, час і ситуацію. Задається тон сцени.
Джокер сидить у кімнаті для допитів. Поліцейські спостерігають за ним через скляну стіну. Усе виглядає контрольовано, але атмосфера напружена, бо глядач розуміє, що Джокер — небезпечний.
Ініціація конфлікту:
Мета: Представити проблему або подію, яка запустить напругу.
Бетмен заходить до кімнати і починає розпитувати Джокера, вимагаючи сказати, де сховані друзі. Джокер не тільки відмовляється співпрацювати, але й починає провокувати Бетмена своїми хитромудрими фразами.
Розвиток конфлікту (Ескалація):
Мета: Загострити конфлікт, показати боротьбу між персонажами чи обставинами.
Бетмен втрачає терпіння, застосовує силу, але Джокер лише сміється і насолоджується тим, що контролює ситуацію. Напруга наростає, бо Бетмен все більше піддається емоціям, а Джокер виграє психологічну битву.
Кульмінація і наслідки (Розв'язка):
Мета: Конфлікт досягає піку, і його результат впливає на подальший сюжет.
Джокер відкриває, що заручники сховані у двох різних місцях, і Бетмен мусить вибрати, кого рятувати. Цей момент підкреслює трагедію вибору героя та демонструє, як Джокер виграв цей раунд.
Чотиричастна структура дозволяє створювати сцени, які логічно і драматично ведуть історію вперед, утримуючи увагу читача чи глядача.
Якщо ви надаєте перевагу класичній тричастній структурі, то нема проблем - просто об’єднуйте 2 і 3 частини в одну.
Хоча… проблема таки є. В цьому випадку зменшується важливість Центраьльного моменту сцени, де відбувається інсайт і виявляється, що все не так, як здається.
Наприклад, в розібраній намі сцені це момент, коли стає зрозуміло, що зовсім не Бетмен тут той, хто контролює ситуацію:-)
Роль сцени у розвитку історії
Як сцени формують загальний сюжет:
Відповідність сюжету: кожна сцена повинна відповідати загальній меті історії.
Ланцюжок дій: сцени мають бути логічно пов'язані між собою.
Напруга: кожна сцена створює очікування, що станеться далі.
Помилки, яких варто уникати
Сцени, які не мають значення: опис буденності без змін у сюжеті чи розвитку героїв.
Повторення однієї й тієї ж ідеї: коли сцени дублюють один і той самий зміст.
Сцени без конфлікту: відсутність напруги робить їх нецікавими.
Практичні приклади
Надати приклади зі знайомих історій чи фільмів:
Сцена з бомбою (під столом): як глядачеві чи читачу створюється напруга, коли герой не знає про небезпеку.
Сцена зіткнення персонажів: як сварка героїв створює конфлікт і розкриває їхні слабкості.
Сцена як частина більшого
Пояснити, як сцени формують акти чи глави історії:
Наприклад, перший акт — знайомство з героями через ключові сцени.
Як фінальні сцени кожного акту створюють сильний гачок для продовження.
ТРИ АЛГОРИТМИ РОБОТИ ЗІ СЦЕНОЮ
Як працювати зі сценою
за методом Блеком Снайдера
Картки Блейка Снайдера: 40 карток - 40 ключових сцен (1) Краще 48! (див. статтю “КолоStory: Що це таке?” в Бібліотеці)
МІСЦЕ ДІЇ: ІНТЕР'ЄР. КАФЕ. ДЕНЬ
СУТЬ того, що відбувається: Герой наполягає, щоб Героїня відкрила йому свій секрет.
><
КОНФЛІКТ: Герой хоче дізнатися секрет, Героїня не може нічого йому розповісти.
+/-
ЕМОЦІЙНА ІНВЕРСІЯ: Спочатку Герой сповнений надії, а в кінці розчарований.
КОНФЛІКТ в ключовій сцені обов'язковий.
Людям подобається спостерігати за конфліктами. Конфлікт утримує увагу аудиторії.
Якщо конфлікту немає, створіть його або викиньте сцену!
Одна сцена - один конфлікт!
учасники конфлікту,
суть конфлікту,
переможець.
Яке завдання героя в цій сцені?
Як воно суперечить завданням інших учасників сцени?
Кожна сцена повинна просувати героя до Мети або віддаляти від неї на один крок. Герой може йти не по прямій. Зіткнувшись з перешкодою, він може відступати, шукати обхід - але він весь час повинен йти до Мети. Це формує Лінію бажання.
ЕМОЦІЙНА ІНВЕРСІЯ - це зміна емоційного фону в сцені.
У будь-якій сцені повинно відбуватися щось, що викликає кардинальна зміна емоційного фону.
ПРИКЛАД:
Адвокат задоволений собою після перемоги в суді. Дружина повідомляє йому, що подає на розлучення.
«Плюси» і «мінуси» повинні стояти поруч: +/-, - / +, +/-, - / +, +/-, утворюючи безперервну хвилю емоційних підйомів і спадів. (6)
Як працювати зі сценою
за алгоритмом Джейн Еспенсон (3)
1.Що має статися в цій сцені?
Не «Що може статися?» або «Чому б варто було статися?», а саме «Що МАЄ статися?»
1-2 речення, які описують те, що має статися ОБОВ'ЯЗКОВО.
2. Що найгірше може статися, якщо прибрати цю сцену?
Чи збережеться сенс історії? НІ - залишаємо, ТАК - прибираємо.
«Але ж там така драматургія!», «Там такий класний жарт!»
Переносіть драматургію і гумор в інші сцени, які мають вирішальне значення для історії.
Все те, що можна вирізати, буде вирізано.
Тому розміщуйте кращі моменти там, звідки їх ніхто і ніколи не виріже.
3. Що в цій сцені забезпечить читачеві потужний заряд емоцій?
Спробуйте чесно відповісти собі на це питання. Якщо важко з відповіддю, починайте перебирати варіанти того, що може викликати у читача цікавість, здивування, напругу або навіть шок.
Шукайте конфлікт! Чи не в кожній сцені конфлікт виходить назовні, але існує і розвивається він завжди. Деякі сцени готують конфлікти, інші осмислюють його. Але вони завжди пов'язані з конфліктом.
Все, що не пов'язане з конфліктом, для драми зайве! (12)
4. Яка найнесподіваніша подія може відбутися в цій сцені?
Дозвольте собі відійти на крок від спланованого сюжету і розгляньте який-небудь божевільний розвиток подій. Що як машина вріжеться в стіну? Що як ваш герой подавиться і помре? Що, якщо хлопчисько зламає палець?
В історії обов'язково має бути декілька абсолютно несподіваних моментів, тому задавайтеся питанням: може саме тут?
5. Хто має бути в цій сцені?
Видаляйте персонажів, яким немає сенсу з'являтися в сцені.
6. Де повинна відбутися ця сцена?
Найбільш очевидні місця найменш цікаві. Зважайте на те, що могли б зробити персонажі, навіть якщо це не пов'язано безпосередньо з сюжетом.
Одна й та ж дія буде по-різному сприйматися в боулінг-клубі або на бойні.
Звичайний діалог може заграти яскравими фарбами в несподіваному оточенні.
7. Це довга чи коротка сцена?
Визначте скільки часу/сторінок можете виділити на цю сцену.
Заходьте в сцену якомога пізніше, виходьте якомога раніше.
8. Які 3 різних варіанти початку сцени можуть бути?
Якщо ви бачите очевидне рішення сцени - відкиньте його.
Придумуйте п'ять, десять рішень кожної сцени і завжди вибирайте краще.
9. Чи бачите ви цю сцену у себе в голові?
Сядете, закрийте очі і програйте в своїй голові вашу сцену.
А потім ще і ще раз.
Не переймайтесь, якщо ви не зможете кожен раз домислювати сцену до кінця - швидше за все фінал сцени прийде не зараз, а під час написання.
Проникніться цією сценою.
Проговоріть діалоги.
Максимально поринете у придуманий вами світ.
10. Як виглядає короткий варіант сцени?
Це щось на зразок шпаргалки, щоб ви не забули що-небудь цікаве, коли придумували сцену.
Не пишіть абзаци; не пишіть повні діалоги. Просто законспектуйте необхідний мінімум, щоб не забути сцену через годину після її виникнення у вашій голові.
11. Як виглядає повний варіант сцени?
Фокусуйтеся на пошуку точних слів не тільки для діалогів, а й для опису персонажів, дій і тону, - так, щоб читачі теж побачили цю сцену в своїй уяві.
Як працювати зі сценою
за алгоритмом Дуайта Свейна (2)
Цей дослідник письменницької майстерності розробив одну з найпотужніших систем посилення і сцен, і цілих історій - Мотиваційно-Реакційні Одиниці.
Я наполегливо раджу не пожаліти часу і ознайомитися зі статтею, де я розповідаю про МРО. (див. статтю “Мотиваційно-Реакційні Одиниці” в Бібліотеці)
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Наближає (віддаляє) ця сцена героя до (від) мети?
Герой не може повернутися зі стану «після сцени» в стан «до сцени»?
Герой не може продовжувати рух в тому ж напрямку, що і до цієї сцени?
Сцена містить конфлікт або пов'язана з ним (готує, показує, осмислює)?
Чи стикається в цій сцені Ідея з Контрідеєю (Теза з Антитезою)?
Заявлений у сцені конфлікт має відношення до Центральної проблеми (ЦП) або додає до її розкриття щось нове?
Герой виявляє в сцені нову грань свого ставлення до ЦП або Головного питання (ГП)?
Чи отримує герой (читач) в цій сцені ще одну «ложечку варення» (краплю нової інформації)?
Чи отримав герой цю інформацію в боротьбі?
Чи пробуджує сцена цікавість?
Чи веде сцена читача від цікавості до саспенсу - напруженого нестерпного очікування?
Чи є в цій сцені щось незвичайне, смішне, тривожне, небезпечне?
Чи ускладнює що-небудь спілкування персонажів у сцені?
Вам було б цікаво дивитися придуману вами сцену?
ТАК - приступайте до наступної. НІ - переписуйте.
Завдання
Запропонувати слухачам створити сцену за такими параметрами:
Місце: кафе.
Час: ранок після важливої події.
Дія: герой має повідомити другу важливу новину, але йому заважає офіціант.
Аналіз написаних сцен разом.
Завершення
Закінчити лекцію підсумком: Сцена – це цеглина, з якої будується вся історія. Що краща кожна "цеглина", то міцнішим і цікавішим буде весь твір.
ЛІТЕРАТУРА
1. Блейк Снайдер, «Врятуйте котика»
2. Дуайт Суейн, «Прийоми письменника, що продає» (Techniques of the Selling Writer)
3. Джейн Еспенсон, «11 кроків до ідеальної сцені»
4. Джон Огаст, статті
5. Карл Іглесіас, «The 101 Habits of Highly Successful Screenwriters» і «Writing For Emotional Impact»
6. Роберт Маккі, «Історія на мільйон»
7. Ренді Інгермансон, статті
8. Олександр Молчанов, «Що робить сцену сценою?»
10. Карсон Ривс, www.scriptshadow.net
11. Дуглас Ебоч, «Сценарій« продають» знакові сцени»
12. Олександр Мітта «Кіно між пеклом і раєм»
13. Джефф Лайонс «Поліцейський з великого міста переїжджає в маленьке приморське містечко ...»
Comments