ІІ РІВЕНЬ , МІНІ ДАЙС
В класі ви чули, як студенти працюють із Big Dice. Але Big Dice починався з Міні дайс.
“Dice" у перекладі з англійської значить “гральний кубик”. Так, звичайний гральний кубик. І вам треба взяти або реальний кубик, або скористатися емоджі, або можете знайти електронний кубик в інтернеті. Не важливо, де ви знайдите кубик. Головне аби ви могли отримувати різні числа від 1 до 6.
Ця вправа може стати для вас найулюбленішою (поки ви не спробуєте big dice, хоча вона трішки складніша тому при письменницькому блоці краще брати саме Міні Дайс). Студенти використовують цю вправу і щоб розписатися, і щоб розділ написати, і щоб подолати ненависний письменницький блок.
Головна мета вправи — створити, побачити та відчути тональну динаміку в дії. Але, як і всі вправи “Методу”, вона дає більше, бо завжди є ваш психологічний індивідуальний аспект.
Отже, що треба робити?
Ось вам нумерація:
1. Пиши, як говориш
2. Рядок Трансформації
3. Жахлива Асоціація
4. Пряма розмова
5. Загублений світ
6. Читаю та наспівую
Кожне число – це число на одному з боків вашого кубика.
Так от, кубик нам потрібен, бо кожні ЧОТИРИ РЯДКИ ви маєте змінювати інструмент, яким пишете. Наприклад, мені було зручно сісти та “накидати” собі кубик, аби одразу бачити послідовність вправ, щоб не відриватися від тексту.
Підкинула я раз кубик, випало в мене 2. Ще раз, випало 5. Ще раз, випало 6. Ще раз, випало 3 і т.д. Виходить, я маю:
чотири рядки писати рядок трансформації,
наступні чотири рядки в мене має бути загублений світ,
наступні чотири рядки читаю та наспівую,
наступні чотири рядки жахлива асоціація.
При цьому, я сідаю писати або ні про що, або запланований текст (якщо ви працюєте над рукописом). Тобто, ви пишете про щось і продовжуєте про це писати перемикаючи техніку написання. Якщо, як от казав один з наших студентів, вам цікаво не знати, який інструмент буде наступним, ви можете кинути кубик перший раз, побачити, що випало, написати чотири рядки, потім кинути другий раз і написати, що випало вдруге і робити так поки не напишете 500 слів.
ПРАВИЛ ВСЬОГО ДВА:
1) змінювати інструмент кожні чотири рядки (не речення вам потрібні, а саме рядки);
2) якщо у вас повторно випадає та сама цифра – кидаєте кубик наново, поки не з’явиться нова, бо писати одним і тим самим інструментом підряд ЗАБОРОНЕНО. Суворо)))
Вправа дуже крута.
Якщо напишете не один текст, а хоча б два-три, то побачите, як змінюється голос, і як ваше "ЯК ви пишете", впливає на сюжет. І це перше, для чого ми робимо цю вправу, а по-друге, ми тренуємо ваше вміння перемикатися з одного інструмента на інший. Ми вчимося користуватися тональною динамікою не тільки розуміти, що вона є та сильно впливає на текст, а фізично практикувати цей прийом.
Я читала “непрОсті” Прохаська і в мене таке враження, наче він робив цю вправу)))))
Коли ви працюєте над твором, вам потрібно інтуїтивно відчувати та вміти писати то одним інструментом, то іншим, то загублений світ, то рядок трансформації, то жахливу асоціацію вставити, то прямої розмови додати.
Як і завжди, ваш фокус має бути на вправі, а не темі тексту. Не намагайтеся бути цікавими, розумними чи якими там від вас вимагає бути ваша внутрішня противна істота. Просто робіть вправу. Кидайте кубик, дивіться, який інструмент під номером, що вам випав і пишіть.
А ще, пам’ятайте давати вашим уривкам назву.
Хто забув вправи з першого рівня, нагадую:
1. пиши, як говориш – заборонено використовувати “ти-звернення”, пишемо виключно в розмовному синтаксисі, тобто виключно так, як ви розмовляєте, а не пишете.
2. рядок трансформації – берете будь-яке речення, в якому є “Я”, якщо треба, “відрізаєте святковий торт”. У вас є ядро, ви ставите два питання “Яка історія мого життя?” або “Яка правда про мене?”. Ваш рядок – це відповідь на це питання. Відповіли, знову ставите питання, знову отримуєте відповідь і записуєте її. Пам’ятайте, що відповідь має бути стислою і в реченні має бути “Я”: я хвилююся – я невпевнена в собі – я не вмію довіряти й т.д.. тут вам у пригоді стануть подвійне ядро, ціла енчілада та інший бік цієї медалі.
3. жахлива асоціація – обираєте слово, будь-яке, кажете собі на нього першу асоціацію, яка спала на думку, продовжуєте писати, про що писали та у цей самий час уявляєте собі картинку на те слово-асоціацію, яке назвали. Наприклад, в мене речення:
“Знову болить голова, от би можна було її відрізати та періодично залишати вдома, може навіть у холодильнику, бо вона постійно “кипить"” – я беру слово “голова”, перша асоціація на це слово в мене “волосся”, далі я продовжую писати й уявляю собі картинку (волосся – я бачу свого перукаря Артура, ми в його салоні, на ньому шкіряні штани та рвана футболка, на стінах штучна брунатна цеглина, я сиджу в шкіряному чорному кріслі, п’ю поганенький капучино, дивлюся на себе у дзеркало, на столі позаду стоять червоні півонії) в четвертий або другий рядок (можна в четвертий, а можна в другий, як вам буде зручно) я вставляю слово, яке обрала з картинки. Я можу вставити це слово, або замінити на нього будь-яке слово з цього рядка. Якщо я замінила слово, то далі я постійно його використовую.
Виходить так:
“Знову болить голова, от би можна було її відрізати та
періодично залишати вдома, може навіть у холодильнику,
бо вона постійно “кипить", що вже сил моїх нема. Ага, знову бідкаюся.
Це в мене рвана футболка, від мами, їй, щоб вгодити, я навіть не знаю,
що треба зробити”
“Рвана футболка” я поставила замість слова “сімейне”.
4-6 я сподіваюся ви ще пам’ятаєте. Якщо ні, читайте матеріали в бібліотеці.
А ще, якщо реально не пам’ятаєте, як саме робити одну з вправ, зверніть на це увагу,
бо це значить, що ви її не засвоїли, а значить як інструмент використовувати не зможете.
Тому нагадайте собі й зробіть по ній окремий текст, бо ми що робимо? – так, ми практикуємося, тренуємося.
Будуть питання – пишіть у наш чат.
І ще)
Аби бодай трошки доторкнутися до можливостей і краси, що відкриває міні дайс, варто написати вправу мінімум 3 рази. Щоразу буде щось нове, щоразу ви будете приємно здивовані.
Гарної практики та до зустрічі в класі!
Kommentare