10. ФІНАЛ, АБО ВЕЛИКИЙ ПОЧАТОКРОБИМО СВОЮ КНИЖКУ a chapbook

2018 рік. Доковідні часи. То був один із тих сльотавих днів, коли всі в класі були або роздратовані, або мовчазні та похмурі. Так, навіть у вічно сонячному Лос-Анджелесі бувають такі миті. За вікном цілий день лив дощ, а температура зі звичних +24 спустилася до +8. Плащі валялися на підлозі разом із парасольками й дощовиками. Ноги були холодними, одяг — вологим. Залишався ще один клас перед фінальною класною вечіркою. Усі були зосереджені на вправах, на процесі протягом останніх шести тижнів. Напруга витала в повітрі. Можливо, то через дощ та різкий холод, а можливо, через роздратованість, тому що наближався час подивитися на свою роботу, попри те, що більшість людей у класі не мали того, що вони очікували від себе на початку курсу і що мали намір завершити, — своєї першої книги. Один зі студентів, високий чоловік років сорока, підійшов до Джека під час перерви. Джек стояв біля столика зі снеками та додавав вершки до своєї кави без кофеїну. Це була одна з тих «конфіденційних» розмов зі студентом.

Хочете прочитати більше?

Підпишіться на methodwriting.com.ua, щоб продовжити читати цей пост.

Підписатися