Творча ідентичність: визначення, особливості, впливові чинники

Творча ідентичність: визначення, особливості, впливові чинники

Творча ідентичність – це складова особистої ідентичності, яка відображає те, наскільки людина сприймає себе як творчу (творця) і наскільки вона відчуває право і потребу творити. Це виключно внутрішнє переконання, якому не потрібні зовнішні підтвердження. 

Для творчої людини творча діяльність є:

• вагомою та значною частиною життя;

• автентичним способом самовираження; 

• одним із джерел сенсу життя. 

Основні риси творчої ідентичності: 

• відчуття приналежності до творчої діяльності;

• усвідомлення свого авторського голосу; 

• поєднання внутрішньої мотивації та особистої історії. 

Творча ідентичність формується через досвід, саморефлексію, зіткнення з соціумом, зіткнення з внутрішніми та зовнішніми конфліктами. Вона може бути приглушена, втрачена, віднайдена. 

Чинники, що впливають на формування та розвиток творчої ідентичності

1. Дитячий досвід та первинне віддзеркалення: дитина формує образ себе як «творчої» або «не творчої» на основі реакцій значущих дорослих (заохочування, похвала, критика, спільний досвід, заборона). В психоаналітичному підході (Д.Віннікот) окрему увагу приділяють грі: якщо дитині дозволяють грати вільно, без осуду – це формує відчуття «Я можу творити, не втрачаючи нічого та не втрачаючи себе»; якщо гра блокується, забороняється, нелогічно та непередбачувано змінюються правила – це блокує здатність та бажання творити. 

2. Вікові кризи (дитячі, підліткові, дорослі) та періоди значущих трансформацій (переїзд, втрата, материнство, шлюб, розлучення, війна, природні катаклізми та інше) актуалізують АБО пригнічують творчість. Ці періоди – важливий час для переоцінки життєвих принципів, цінностей, бажань та потреб. 

3. Когнітивні установки: за теорією Керол Двек (Теорія фіксованого та гнучкого мислення) люди з гнучким типом мислення (ті, хто вірить у можливості розвитку) частіше ідентифікують себе як творчі. 

4. Культурні та соціальні установки: письменниками народжуються; всі музиканти – залежні та в депресії; без таланту неможливо творити; де народився, там і пригодився та ін. Як правило, ці та інші подібні фрази звучать з дитинства і впливають на формування творчої ідентичності. 

Психологічні бар’єри на шляху до інтеграції творчої ідентичності:

• внутрішній критик (джерело – батьки, вчителі, соціум);

• синдром самозванця («Мене як письменника недостатньо»; «Мене скоро викриють як несправжнього письменника»);

• страх успіху;

• сором як основне почуття, що блокує творче самовираження.

Що дає інтеграція творчої ідентичності:

• письмо перестає бути завданням і стає способом бути собою;

• знижується рівень самокритики; 

• відновлюється відчуття «потоку»; 

• творчість стає частиною цілісної особистості. 

Творча ідентичність – це внутрішній вибір та переконання, йому не обов’язково мати зовнішні підтвердження у вигляді опублікованих книжок, перемог на конкурсах та відгуків читачів. Це прийняття того факту, що творити – частина вашої особистості. 

Марʼяна Божко